- поглиблювати
- —————————————————————————————погли́блюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поглиблювати — юю, юєш, недок., погли/бити, блю, биш; мн. погли/блять; док., перех. 1) Робити глибшим (див. глибокий 1), 2)). 2) перен. Робити багатшим, глибшим за змістом, ґрунтовнішим; збагачувати. 3) перен. Збільшувати, посилювати що небудь у якомусь аспекті … Український тлумачний словник
базис — у, ч. 1) філос. Сукупність виробничих відносин, що становлять економічну структуру суспільства. 2) фін. Підвищення до біржового котирування чи знижка з нього, що залежить від сорту і якості товару, умов постачання та оплати і т. ін. || Різниця… … Український тлумачний словник
драгірувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Добувати що небудь за допомогою драги. 2) Поглиблювати що небудь за допомогою драги (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
заглиблювати — юю, юєш, недок., загли/бити, блю, биш; мн. загли/блять; док., перех. 1) Запускати вглиб, на глибину чого небудь; глибше вкладати, застромляти, забивати, занурювати щось. 2) Робити глибшим, поглиблювати … Український тлумачний словник
підкопувати — ую, уєш, недок., підкопа/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Копати землю біля чого небудь, роблячи під чимсь поглиблення, або зрушувати щось із місця, копаючи землю під ним. || Копаючи, поглиблювати що небудь. || Копаючи, робити під чим небудь у… … Український тлумачний словник
поглибити — див. поглиблювати … Український тлумачний словник
поглиблювання — я, с. Дія за знач. поглиблювати … Український тлумачний словник
посилювати — юю, юєш, недок., поси/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Робити сильнішим, більшим кількісно, могутнішим у політичному або економічному аспекті тощо. 2) Доводити до вищого ступеня вияву, рівня розвитку і т. ін.; робити відчутнішим, виразнішим;… … Український тлумачний словник
розвивати — а/ю, а/єш, недок., розви/ти, розів ю/, розів є/ш і розви/нути, ну, неш; мин. ч. розви/в, вила/, вило/ і розви/нув, нула, нуло; док., перех. 1) розм. Розвертати, розгортати що небудь згорнуте, складене, скручене. || рідко. Робити прямим,… … Український тлумачний словник
розточувати — I ую, уєш, недок., розточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Виточуванням на токарному верстаті розширювати отвір у чому небудь. || Обробляти що небудь виточуванням. || Поглиблювати, подовжувати і т. ін. що небудь. 2) Розширювати (одяг, деталі… … Український тлумачний словник